Англійський стиль об’єднує кілька напрямків і проявів мистецтва, які процвітали в Англії із Середньовіччя донині. Фактично це змішання різних епох, особливо вікторіанського та георгіанського стилів, які згодом стали класичними. Інтер’єри в англійському стилі навівають думки про величні та благородні аристократичні замки.
Особливості англійського стилю
Початок Георгіанської епохи датується 1714 роком. У цей час в англійському стилі явно виявлялися відлуння Стародавньої Греції та Риму. Інтер’єри були практичними, пропорційними та симетричними, а колірна гама вибиралася з урахуванням боку світла. Очевидно відстежувалися запозичення зі східних культур: Індії, Китаю, Японії. Відчувався вплив стилю рококо.
У 1837 році почалася Вікторіанська епоха, а з нею і активний розвиток промисловості. Британські колонії поширювалися у світі, а буржуазний клас стрімко багатів. У моду увійшли предмети, раніше доступні лише обраним. Інтер’єри стали розкішнішими і демонстративно підкреслювали достаток власників.
Батьком сучасного англійського стилю вважається Вільям Морріс. Він зумів знайти золоту середину між спадщиною аристократизму та технічним прогресом. В інтер’єрах відстежуються такі спільні риси:
– Традиційність та простота. Усі приміщення чітко відповідають своєму призначенню. Практично не використовуються суміщені з кухнями вітальні або поєднані з кабінетами спальні. Не застосовуються і перегородки. Все зонування – лише за допомогою освітлення та композиції;
– Прагматичність. Британці славляться ґрунтовним підходом та любов’ю до бездоганної якості. Саме функціональність та надійність виходять на перший план. Самі елементи інтер’єру при цьому можуть бути звезені з усього світу;
– Квітковий романтизм. Крім загальних тенденцій, Вільям Морріс залишив і низку унікальних орнаментів та мотивів. Це стримані, але яскраві рослинні та квіткові візерунки для текстилю та шпалер;
– Легкість та монументальність. В англійських інтер’єрах майстерно поєднуються масивність та витонченість. Жорстка статика та симетрія розведені химерним декором та фурнітурою. Наприклад, важкий диван з дорогою оббивкою стоїть на витончених вигнутих ніжках і прикрашений кокетливими підлокітниками;
– Цілісність.Поєднуючи протилежне та непоєднуване, англійські інтер’єри залишаються спокійними та камерними. Різнопланові елементи стикуються за рахунок однакових фактур та повторюваних мотивів.